Книга Шляху. Історія ХІ

Злість на іншу людину має свою причину. І ця причина - ти, читачу.

Твій внутрішній світ, твої думки, твій світогляд, твої знання, твій досвід - все разом формує саме твою реакцію на людей і події. Повір, іншому на тебе начхати. Кожна людина, поступаючи так чи інакше, керується своїм его. Ніхто не живе з думкою: "Ааа, ось я зараз так поступлю - на зло Вані / Петі / Тані / Наді, і нехай йому буде боляче або неприємно". Як правило, ми взагалі ні про кого не думаємо - ось і все.

Але Вані / Петі / Тані / Наді від твоєї злоби і ненависті боляче не буде аж ніяк. Боляче буде тільки тобі. Тому, що злість твоя, ненависть твоя, злобливість, образа - тільки твоя. І тобі з ними жити.

Твої сльози, горе, розчарування, депресія - це тільки твоя реакція на події. Причина твоїх бід - ти, читачу.

Live with it. Deal with it.

************

Біси з людей тихо не виходять. Їм дуже не хочеться просто так залишати тіло і душу людини. І деякі місцеві жителі були незадоволені тим шумом, який робили біси, виходячи з людини. 

Особливо ті, які грішили і робили порчі іншим - відьмачили. Багато хто мовчав, але одна незадоволена жінка прийшла, і коли йшло вигнання бісів і помічники кричали: "Вийди, вийди!", - вона стала посеред всіх і голосно сказала на адресу помічників:

- Вийди, вийди ... щоб душа з тебе вийшла!

Через якийсь час її зять вбив її доньку, а сам застрелився. Вона залишилася з двома онуками. Таки вийшла душа - але з її дочки й зятя.

Що в підсумку? Пенсія маленька, дітей годувати не має чим. І довелося цій жінці йти до Господині, просити її допомоги. Господиня, звичайно ж, не відмовила, вона постійно допомагала годувати онуків, щоб вони не голодували.

************

Ти тут: Історія 11.

Перйти до Змісту