Книга Шляху. Історія CLXI

Обвинувальний Висновок. Де Закінчується Вибір

“Твоя мама горить он там. Можеш уже говорити про неї в минулому часі"

"Вибір", Едіт Єва Егер

Перед нами чоловік. Він молодий і він вже старий. Він винен й невинен водночас. Важкий тягар правди сутулить його плечі й покриває сивиною його волосся. Тієї правди, яку вона вже ніколи не зможе ні змінити, ні викреслити з пам’яті. Вона назавжди стала його травмою, його в’язницею та його свободою водночас. Весь опис цієї людини я зведу буквально до кількох слів, що мають значення для цієї історії: батько-одинак, вдівець. Його дитині рік, а дружина вже в іншому світі. А тут від неї залишилися лише дим крематорію та надгробна плита з датами народження та смерті.

Ми бачимо короткий епізод його життя, так яскраво заповнений некрологом: «Вона так хотіла стати матір’ю, що навіть рак її не зупинив». І за цим епізодом знову судимо: як так? Де був Бог і чому Він відібрав у дитини матір? Чому Він дав їм, матері й дитині, лише рік разом?

Але тобі пощастило: ти тут, а отже, ти дізнаєшся правду.

Її не поховати і не спалити. Правда, хоч як глибоко її закопуй, несподіваним тригером зводить свій курок і, раз по раз виринаючи з глибин його пам’яті, вона раз у раз вбиватиме цього чоловіка за його провину — за вибір. Новий день відродить його; та лиш для того, щоб знову і знову минуле і його провина поглинули його в безодню. Або стали вибором і свободою.

Ти знаєш, цей нещасний батько, якого тобі так шкода, до одруження блудив. Смішне, трохи дивне слово з минулого, що означає статеві зв’язки без зобов’язань шлюбу. Так, я знаю, усі так роблять і в цьому немає нічого ганебного. Хіба ні? Але ж чекай. Те, що слово стало буденним і звичайним, не звільняє від відповідальності за гріх. І не має значення, віриш ти чи ні. Тобі ж гірше, якщо ти зводу законів не читаєш, оскільки кара за твій вибір не вірити буде такою ж несподіваною, як і страшною. Кримінальний кодекс говорить, що незнання закону не звільняє від відповідальності. Цю статтю люди списали з Біблії. Списали й повторюють, при цьому заперечуючи і її походження, і її суть.

Однак, у нашій обвинувачувальній главі не вистачає пазлів, щоб скласти картину: чому, якщо він одружився й отямився, він винен? І чому, коли нарешті вони змогли завагітніти, на шостому місяці вагітності їй діагностують рак? І чому, зрештою, щойно дитині виповнився рік, дружина померла? У чому ж він так сильно винен, що на згадку про матір безневинному малюку залишився лише дим та жменька попелу?

До Бога не йдуть, коли все добре. Просячи допомоги й отримуючи її, не можна залишати все як є, бо тоді допомоги годі й чекати. Правда — як відкрита рана: або лікуй її прийняттям і покаянням, або вона знову загноїться. Вони просили в Бога дитину. І коли рак увірвався в їхнє сімейне гніздо, винний знову просив допомоги. Тоді, у перший приїзд до Обраного, він, майбутній вдівець і батько-одинак, сказав:

— Я каюсь, — але не відрікся від гріха. Як і його дружина. Це був їхній вибір.

Коли він знову просив допомоги в Бога, Обраний сказав йому:

— Розкажи дружині правду. Скажи їй, що вона страждає за твої гріхи, і Бог зцілить її.

Правда не страшна, поки ти можеш її сказати. Безжальна, коли ти вже не можеш нічого виправити, аж поки не з’явиться нізвідки зі зведеним курком і не вистрілить тобі в обличчя. Правда — це вибір: важкий і складний. 

"Широкі ворота і просторий шлях, що ведуть до погибелі, і багато хто йде ними; тому що тісні ворота і вузький шлях, що ведуть до життя"

Матвія 7:13-14

Правда чекає на тебе в Книзі, значення якої увійшло у звичку знецінювати. Адже Біблію писали люди, і, поки писали, змінили, а правди не знає вже ніхто — так говорять ті, хто її ніколи не читав. «Ваш Бог жорстокий» — так говорять ті, хто ніколи до Бога на світло правди не зазирав.

То що ж за правда, який же страшний вибір прихований під могильною плитою рано померлої матері? Чого ти не бачиш у цьому пазлі, який ніяк не складається в обвинувальний висновок?

Він мав сказати своїй дружині правду. Рак за його блуд — це застереження їй, за її гріхи. А вони були набагато страшнішими за блуд його юності: вона вже йшла шляхом спадкової і дуже сильної відьми.
 
Прийняття і покаяння — невелика ціна, якщо покарання — смерть. Але він мав зробити вибір.

"Відречися від гріха, і будеш жити" — страшна правда, що наче куля летить у тебе з незбагненною смертоносною силою. Правда, яка для багатьох починається там, де вже назавжди скінчилася їхня свобода вибору.