Так чи ні
Вони знають, на що йдуть. І ми знаємо. Не потрібно мені розповідати казочки, що "ми нє зналі". Всі все чудово знають. Якщо ти отримуєш наказ "вбивати" — то це ніщо інше, як вбивати. Цивільних, серед яких жінки та діти, військових, іншої віри — це вбивство людини. Якщо тобі сказали, наступати, а попереду кордон з іншою державою — то ти загарбник. У всього є своя назва. Кожен обирає свій шлях, кожен має вибір. Цю свободу обирати нам, людям, дав Господь Бог. Потім Він не спитає, а чим ти мотивувася. Спитає: вбив? Він не спитає, чи крав ти з голоду, чи заради втіхи. Спитає: крав? Та не спитає, а скільки, чоловіче, ти був без жінки чи що то за жінка була перед тобою: українка, єврейка, китаянка, чи вважав ти її за людину. Спитає: ґвалтував? Потім і нас, спостерігачів, так само судитиме Суддя: чи бажав смерті іншому? І не питатиме: в яких умовах жив, чи боявся, чи втрачав... І відповідь тут може бути: так чи ні. Це і є вибір. А все інше — від лукавого. Нам всім доведеться...