Так чи ні

Вони знають, на що йдуть. І ми знаємо.

Не потрібно мені розповідати казочки, що "ми нє зналі". Всі все чудово знають. Якщо ти отримуєш наказ "вбивати" — то це ніщо інше, як вбивати. Цивільних, серед яких жінки та діти, військових, іншої віри — це вбивство людини.

Якщо тобі сказали, наступати, а попереду кордон з іншою державою — то ти загарбник. У всього є своя назва.

Кожен обирає свій шлях, кожен має вибір. Цю свободу обирати нам, людям, дав Господь Бог.

Потім Він не спитає, а чим ти мотивувася. Спитає: вбив?

Він не спитає, чи крав ти з голоду, чи заради втіхи. Спитає: крав?

Та не спитає, а скільки, чоловіче, ти був без жінки чи що то за жінка була перед тобою: українка, єврейка, китаянка, чи вважав ти її за людину.

Спитає: ґвалтував?

Потім і нас, спостерігачів, так само судитиме Суддя: чи бажав смерті іншому? І не питатиме: в яких умовах жив, чи боявся, чи втрачав...

І відповідь тут може бути: так чи ні. Це і є вибір. А все інше — від лукавого.

Нам всім доведеться спокутувати цю війну. Це без сумніву. І без винятку.

Питання в тому, чи є в людини сумління?

І тут також можуть бути лише відповіді: так чи ні.

А все інше — то від лукавого.