Книга Шляху. Історія V.

Хто така людина одержима, біснувата? Звісно, це ненормальна людина. Така, яка дуже відрізняється від інших. Вірно? І я так вважаю. У нашому мікрорайоні є один чоловік, він явно біснуватий. Бо кожного дня він приходить під супермаркет та репетує біля входу. Просто репетує. Погрожує розстріляти, але кого - не зрозуміло. Та не дуже ясно, до кого він все це спрямовує, тому що співрозмовника або бодай глядача у нього немає. Коли вперше його бачиш, то здається, ніби він п'яний. Але ж ні, він завжди "на посту". У всякому випадку, кожного разу, коли я буваю у тому супермаркеті, він завжди там, на місці. Репетує. Просто репетує собі людина, та й  репетує. Ось ця людина явно одержима, вірно ж? Є у того чоловіка властивість, яка його дуже відрізняє від інших і робить ненормальним.

З такими людьми все зрозуміло. Їх не так і багато і вони дуже помітні.

Але є ж ще купа одержимостей! Є люди, одержимі роботою. Вони все відсувають на другий план і ніщо не важливе для них, окрім роботи. "Хіба це погано?", - запитаєш ти. Не знаю напевне, але думаю, що так. Просто ж для себе ми замінили цей вид біснуватості, який часто веде людину до самотності та, часто, до алкоголізму, на  поняття "цілеспрямованість" - і наче все не так сумно, але й навіть трішки заздрісно і можна наводити успіхи такого біснуватого як приклад дітям. Але ж чим, по-суті, він відрізняється від того, що репетує під магазином? Той прямує за голосами у своїй голові і йде на свій пост репетувати, і цей також прямує за голосами із власної голови, які йому кажуть: "Йди, працюй, робота перш за все, праця зробила з мавпи людину, праця - це шляхетна справа, грошей заробиш, визнання доб'єшся", - і людина йде, підкорившись розумним доводам власних думок. І таких, здавалося б, хороших біснуватостей багато. Наприклад, одержимість власною правотою. Що поганого у впевненості у собі та у своїх знаннях? Адже купа людей вважає, що Бога не існує, та що ті, хто вірує - ірраціональні та алогічні. Вони вивчають праці авторитетних авторів, щось читають,  якісь неспростовні факти шукають, щось комусь доводять... Такі люди завжди мають щось комусь довести. Незрозуміло, навіщо. Кому ми заважаємо?  

Думаю, що варто лише раціональній, нормальній, адекватній людині побачити все те, що коїться навколо нас, що було прихованим від наших очей заради нашого душевного спокою та нашого "нормального мозку" - раптово, без підготовки, із властивою їм впевненістю, що Бога немає , що все брехня й обман, - він не те, що миттєво посивіє, він просто більше не зможе говорити. Ніколи. І вже однозначно не стане більше прихильником теорії про те, що не всі люди одержимі. Або що Бога немає.

************

На точках Бог виганяє з людини бісів. Коли це відбувається, нерідко біси кричать - люди кричать, падають на землю, катаються по ній, але потім, коли біс вийде, все стихає і людина змінюється. Людина з боку подивиться - і убоїться Бога, і схилиться перед могутністю Його. А буває і не так. Буває, що люди не вірять. Так і подруга моєї клієнтки - приїхала, побачила і не повірила в реальність того, що відбувається. І не просто не повірила, а стала лаяти це місце, сміятися, розповідати, що це все цирк і кіно з акторами:

- Це не від Бога. Бога взагалі немає! - і поїхала.

В цієї подруги був дуже багатий чоловік і жила вона в достатку і комфорті. Але в цей день, коли вона повернулася, чоловік ні з того, ні з сього озлився на неї, побив до півсмерті і вигнав на вулицю. Вона втратила розум, і так і померла на вулиці - згинула.

Мораль тут така: якщо ти не віриш, то це не означає, що Бога немає. І що за сміх над Ним (хула на Бога), Він не покарає. Сильний Бог упокорити гордого: потрібно бути смиренними і боятися прогнівити Його.

************

Ти тут: Історія 5

Перейти до змісту