Книга Шляху. Історія ХІІ
Знаєш, читачу, де закінчується любов? Там, де починається розділ майна.
В принципі, тут можна було б і зупинитись, бо це - головна думка. Але...
Я думаю, ти знаєш з особистого досвіду або з чуток: в процесі розділу рухомого та нерухомого майна або бізнесу, і в процесі розборок хто кому взагалі винен, в людях і проявляється те саме, ретельно сховане вихованням ... Той ще спектакль, вірно? Огидний спектакль, нудотне реаліті-шоу, під час якого хочеться встати і піти. Тому, що люди перестають бути людьми в такі моменти. Я вже не кажу про ситуації "не плюй в колодязь" - хто ж про це думає взагалі, - головне, що всю любов до братів-сестер як вітром здуває.
І, головне, хочеться запитати: і що, ти з цією дачею-машиною-квартирою-будинком, на той світ полетиш?
Знаєш, читачу, ми всі тут в очікуванні свого рейсу до іншого світу. Квитки на той рейс не можна змінити або повернути, поліпшити клас не можна, сидіння - яма розміром 2 х 1 х 1,5. Але головне те, що взяти ти можеш тільки ручну поклажу. І це не гроші.
Ти можеш знову засумніватися, але я точно знаю: там, де у тебе несправедливо відібрано людиною, Бог воздає стократно. За смиренність, за милосердя, за розуміння і за любов - так, до того, хто відібрав, - отримаєш набагато більше, ніж втратив. Знаю, що чим більше раздаєш - тим більше отримуєш. Якщо у тебе чогось більше одного - віддай. Віддавати - ось справжнісіньке задоволення, читачу. Віддаючи, тобі стає легше - ніколи не помічав?
Бог усім нам воздасть за слова і за вчинки наші. В цьому житті, не в цьому - це не важливо. Адже, врешті-решт, ми з тобою, читачу, віримо в те, що вмираючи ми не помремо. І я вірю, що в твоїй ручній поклажі будуть найдорогоцінніші і найрідкісніші скарби: смиренність, терпіння, доброта, щедрість, милосердя ... а ще віра, надія і любов.
************
Історію розповіла Господиня. В їхньому селі вона знала двох сестер, рідними вони були по одному з батьків. Старшій хтось залишив у спадок будинок: старий, вбитий. Вона була багата, жила в Одесі і цей будинок їй не був потрібен, і вона запропонувала молодшій сестрі купити його. А це було якраз в той час, коли ходили ще радянські рублі, але вже починалася гіперінфляція. І коли одеситка запропонувала, то сестра погодилася і купила будинок за 2 тис. рублів. За рік нова господиня відремонтувала будинок, поміняла вікна, дах, зробила косметичний ремонт і стала жити там з чоловіком. І іншого будинку у неї не було. Але, коли старша сестра, приїхавши з Одеси через рік, побачила, що будинок став зовсім інший, а гроші знецінилися, то вона сказала:
- Візьми свої 2 тисячі собі, а будинок залишиться мені, - переоформити будинок документально вони не встигли. Бідна сестра стала ображатися на неї, каже:
- Як так? Ми ж з тобою домовилися! - а та ні як не погоджується. Бідна сестра так переживала, що померла від образи. А багату сестру розбив інсульт і її паралізувало. У підсумку, будинок не потрібен став жодній, так як одна на тому світі, ні іншій - вона паралізована в Одесі. А в цьому будинку залишився жити овдовілий чоловік. Одружився вдруге і жив зі своєю сім'єю.
Ніколи не сваріться за майно! Бог за це покарає.
************
Ти тут: Історія 12
Перейти до змісту.
Комментарии
Отправить комментарий