Бесіда з Другом
Цю Бесіду я б хотіла присвятити питанням дітей. Статистика невтішна: зі слів ЗМІ 25% жінок, а це кожна четверта, не замислюючись, йде на аборт.
- Аборт - це гріх?
- Аборт прирівнюється до вбивства.
Якщо аборт - це "медичне показання", як бути?
- Медичне показання? Коли моя дружина була вагітна, лікар сказала - роби аборт, дитина буде хворою. Бог в Оленівці говорив: все нормально. Народився син здоровий, міцний. Зараз йому 18. Лікаря жодного разу не викликали, як і всім моїм онукам. Якщо жити по Заповідях Божих й молитися, то показань не буде.
- Якщо жінку зґвалтували і вона завагітніла - це служить виправданням аборту?
- Жінку зґвалтували за гріхи її або її предків. Аборт - її гріх.
- Як ненароджені діти впливають на народжених?
- Ненароджені діти просять Бога покарати "батьків" та їх нащадків за аборт. Якщо "батьки" не каються, покарання неминуче. Живі діти повинні ставити свічки за упокій душ ненароджених братів і сестер. Душі ненароджених дітей потрапляють в рай, тому що вони безгрішні. В раю вони знаходяться окремо від душ, які прожили земне життя та заробили рай добрими справами, пройшовши багато випробувань.
- Ненароджені діти, тобто викидень, завмерла вагітність, так само впливають на своїх народжених братів та сестер?
- При викидні прямої провини матері може не бути, тому й покарання сильного теж може не бути. Але якби жінка жила по Заповідях Божих та молилася Богу, то Бог не допустив би викидня.
- Відмова від дитини - це гріх? Скажімо, коли біологічна мати знаходить прийомних батьків та віддає їм? А якщо дитина залишена в пологовому будинку?
- Відмовляючись від дітей, мати відмовляється від своєї благополучної старості. Батьки зобов'язані зробити все необхідне для нормального життя дитини. Тоді вони мають право розраховувати на допомогу дітей в старості. Навіть думка про відмову від дитини - гріх. Коли народився мій син і я перший раз пішов з ним гуляти, я вийшов з під'їзду з думкою: "Тобі 38 років, навіщо тобі цей малюк". Через кілька хвилин я прогнав цю думку. А коли синові виповнилося 3 роки, я з ним йшов гуляти. На цьому ж місці він мені сказав:
- Ти мене не хотів.
- Коли я тебе не хотів?
- Коли я був тут у старому візочку.
Той візочок я позичив у племінниці та через 2 місяці повернув, коли купив синові нового. Про існування старого візочка син не знав. Так Бог показав, що навіть та моя думка: "Твої ровесники мають дітей - школярів, навіщо тобі цей малюк" - гріх.
- Аборт - це гріх?
- Аборт прирівнюється до вбивства.
Якщо аборт - це "медичне показання", як бути?
- Медичне показання? Коли моя дружина була вагітна, лікар сказала - роби аборт, дитина буде хворою. Бог в Оленівці говорив: все нормально. Народився син здоровий, міцний. Зараз йому 18. Лікаря жодного разу не викликали, як і всім моїм онукам. Якщо жити по Заповідях Божих й молитися, то показань не буде.
- Якщо жінку зґвалтували і вона завагітніла - це служить виправданням аборту?
- Жінку зґвалтували за гріхи її або її предків. Аборт - її гріх.
- Як ненароджені діти впливають на народжених?
- Ненароджені діти просять Бога покарати "батьків" та їх нащадків за аборт. Якщо "батьки" не каються, покарання неминуче. Живі діти повинні ставити свічки за упокій душ ненароджених братів і сестер. Душі ненароджених дітей потрапляють в рай, тому що вони безгрішні. В раю вони знаходяться окремо від душ, які прожили земне життя та заробили рай добрими справами, пройшовши багато випробувань.
- Ненароджені діти, тобто викидень, завмерла вагітність, так само впливають на своїх народжених братів та сестер?
- При викидні прямої провини матері може не бути, тому й покарання сильного теж може не бути. Але якби жінка жила по Заповідях Божих та молилася Богу, то Бог не допустив би викидня.
- Відмова від дитини - це гріх? Скажімо, коли біологічна мати знаходить прийомних батьків та віддає їм? А якщо дитина залишена в пологовому будинку?
- Відмовляючись від дітей, мати відмовляється від своєї благополучної старості. Батьки зобов'язані зробити все необхідне для нормального життя дитини. Тоді вони мають право розраховувати на допомогу дітей в старості. Навіть думка про відмову від дитини - гріх. Коли народився мій син і я перший раз пішов з ним гуляти, я вийшов з під'їзду з думкою: "Тобі 38 років, навіщо тобі цей малюк". Через кілька хвилин я прогнав цю думку. А коли синові виповнилося 3 роки, я з ним йшов гуляти. На цьому ж місці він мені сказав:
- Ти мене не хотів.
- Коли я тебе не хотів?
- Коли я був тут у старому візочку.
Той візочок я позичив у племінниці та через 2 місяці повернув, коли купив синові нового. Про існування старого візочка син не знав. Так Бог показав, що навіть та моя думка: "Твої ровесники мають дітей - школярів, навіщо тобі цей малюк" - гріх.
Комментарии
Отправить комментарий