Кохання. Свобода. Щастя.

Тут я задумувала розповісти, читачу, про те, що кохання - це свобода, і воно починається там, де є внутрішнє щастя. Про те, що поруч зі справжнім щастям, яке живе в душі, черпаючи свої сили з подяки, приємно бути поруч - і не потрібні нашийники з "не йди" та кайдани з "ти повинен". Про те, що кохати по-справжньому - це бути сміливим та вільним, тому що не боїшся, бо кохаєш не з-під батога та й сам в руки знаряддя тортур не береш. І про те, що кохати не можна втомитися, кохати - це бажати тільки добра. Про те, що кохати - це вміти відпускати. А ще про те, що вороги кохання, свободи та щастя - це образи, засновані на очікуваннях.

Але ти зайнятий.

Вичитуванням злих новин, загляданням за чужі паркани "а що у них?" та зливом бруду власної думки, яка, звичайно ж, правильна - єдина правильна. Ми сперечаємося з тобою під постами про те, хто винен та що робити, та ведемо диванні бої. Ти знаєш, як треба жити мені, а я знаю, як жити тобі. Але ми не щасливі.

Але ж так хочемо! Щиро хочемо бути щасливими, й не за гроші, а так, щоб просто та спокійно, впевнено та незворушно. Ми шукаємо свободи для крил, попередньо прирікаючи себе на золоті клітки, споруджені власноруч. Ми шукаємо справжнє, вірне кохання не за гроші - і вибираємо яскраві фантики з абсолютно певною ціною та сумнівним вмістом.

І я скажу тобі, читачу: все простіше.

Щастя починається з подяки.

Свобода починається з вибору бути щасливим.

Кохання починається зі свободи.

Любов довготерпить, милосердствує, любов не заздрить, любов не вихваляється, не пишається,

не безчинствує, не шукає свого, не гнiвається, не замишляє зла, 

не радiє з неправди, а радіє iсти­нi; 

усе покриває, всьому йме вi­ру, всього сподiвається, все терпить.

Любов нiколи не минає

1-е Корінфянам 13:4-8