Книга Шляху. Історія I. Глава I

На Всіх Біди Один Початок. Осетрина Другої Свіжості. Непристойна Розмова



Хто хоче збагачуватися, той впадає у спокусу та в тенета, і в багато нерозсудливих та шкідливих похотей, що занурюють людей у бедство та пагубу; бо корінь усіх зол є сріблолюбство, якому віддавшись, дехто відхилився від віри і сам себе піддав багатьом скорботам.
1-ше до Тимофія 6:10-11

Про гроші говорити непристойно. Ніколи не думав, друже мій читачу, чому?

Ти здивуєшся, на що здатна піти людина заради грошей. І здивуєшся, про які суми йдеться. Звичайні люди іноді роблять вчинки заради абсолютно нелогічних грошей, трохи більших, ніж є у них. Щоб потім відчайдушно ховати ці вчинки скелетами у шафі.

Кожне людське життя — це історія, яка, якщо подивитися під правильним кутом, стане цілим фільмом-драмою, а то й детективом, у яких героям точно не буває нудно. Все залежить від того, чи побачить історія світло, чи залишиться таємницею, відчайдушно захованою під пилом часу.

Але досить передісторій. Ходімо дивитися той самий фільм, що за сюжетом поєднує в собі драму та детектив.

Частина Перша: Батьки, Діти та Ошукані Дружини

Сімейний дім на стійкість перевіряється не лише відсутністю грошей, народженням дітей та старіючими батьками, а й, як не дивно, присутністю грошей. І вмінням приховувати від людей таємниці, закриваючи ними рани та переломи.

Гроші відкривають багато можливостей для нових і нових витрат, про які ти не замислювався раніше. Гроші видно. Чоловік перетворюється: гарний одяг, стрижка, авто, спокій. Цей сюжет старий і не новий: дівчинка захотіла «готового» чоловіка зі стабільним доходом. А чоловік зміг собі дозволити коханку без удару по бюджету, і так, що і дружина не дізнається. Але в цій історії скелет вийшов з укриття: дівчинка прийшла до чоловіка з ДНК-тестом на батьківство.

Що зробиш, якщо так склалося? Дитина не винна.

Ось тільки у дружини світ завалився і серце розбите. Але хто про неї думав, коли до одруженого в штани ліз? І коли одружений ці самі штани знімав. Дружина — не стіна. І все б у дівчинки склалося так, як вона хотіла, якби не одне «але».

Відповідальний чоловік поселив дівчинку зі своєю мамою. Гроші давав щедро, ні в чому не відмовляв. На дитину чекали. А народження принесло із собою перше «але»: вагітність триває 45 тижнів?

А як же тест?

Біда з цим тестом. Є тест — не викрутишся, навіть якщо захочеш. Залізний аргумент. Ні — залізобетонний.

Він життя ускладнює, але тільки тим, у кого є совість. А для інших при належному підході, відсутності принципів та сильному бажанні забезпеченого життя, обернути все на свою користь теж можна. Навіть у США, які активно використовують ДНК-тестування, є свої доведені випадки, коли він стає недостовірним джерелом інформації, і далеко не завжди він буде solid evidence, тобто неспростовним фактом.

До речі, у тих же Штатах, якщо справа доходить до суду, то забір матеріалу для ДНК-тесту на батьківство відбувається прямо в суді, у присутності пристава та свідків, матеріал опечатується і відправляється тільки в ліцензовані лабораторії. Цікаво, чому?

Давай, тепер буде та частина, де справжні детективи знаходять факти.

Химеризм. Не застосовний до нашої історії, але застосовний до достовірності тестів ДНК. Химеризм, згідно з Вікіпедією, це «співіснування клітин різних генотипів в одному організмі». А на практиці — справа, коли рідна мати, згідно з тестом ДНК, не була біологічною марір'ю своєї доньки. Як? Мама — химера. Це означає, що в її організмі є два різні набори ДНК. Це сталося через те, що під час вагітності два плоди злилися в один. Химеризм зустрічається досить рідко, але він має наштовхнути на думку, що лише одному тесту довіряти не варто. І без нього є кілька способів обійти тест ДНК. Якщо почитати статті, то тест точний з імовірністю 99,9%, але…

«Але» №1. Не всі лабораторії тестують «достатню» кількість матеріалу. Тобто фрагменти однакових ДНК можуть бути у братів-сестер, батьків-синів. Тобто, якщо взяти ДНК у брата батька дитини, то результат буде, що брат із високою часткою ймовірності може бути батьком дитини. Щоб визначити точніше, спеціалізовані лабораторії (далеко не всі, що роблять тести ДНК) аналізують розташування генів у ланцюжку. Нам тут важливо ось що: не всі лабораторії це роблять, помилки можливі, і самі лабораторії це визнають.

«Але» №2. Можливість сфальсифікувати результати. У тих же США є домашні тести, коли забір роблять самостійно вдома і відправляють поштою до лабораторії. Хто заважає підмінити паличку зі слиною потрібного тата на паличку, скажімо, з вушною сіркою справжнього, але непотрібного тата? І знову ж таки, відправити в першу ліпшу лабораторію.

«Але» №3. Можна підробити документ. Є безліч посилань на готові бланки позитивного та негативного ДНК-тесту на батьківство. Бери і роби, там нічого складного. Головне — знати, що гуглити і якої мети хочеш досягти.

«Але» №4. Дехто навіть не заморочується з документом. Показують взагалі лівий папірець, ну хто там знає, як має виглядати тест і що там має бути написано? А папірець має бути! Це документ, із яким люди до суду йдуть.

«Але» №5. Помилки лаборантів. Самі лабораторії пишуть, що таке трапляється, але вкрай рідко. Трапляється.

«Але» №6. Шахрайство з боку одного з батьків. Найчастіше — матері. Хоча б тому, що таке шахрайство ніяк не регулюється на рівні кодексів відповідальності. Ні у нас, ні в США. І це розв'язує руки всім охочим або «відпетляти» від відповідальності, або ж отримати: 1) аліменти, 2) спадщину, 3) майно.

«Але» №7. Давайте включимо математику, а не лише статистику, і розв'яжемо задачу до кінця. При населенні у 8 мільярдів людей, 80 000 осіб ризикують опинитися зі зламаним життям за результатами тестування. А якщо врахувати ще, що зазвичай страждають троє, а то й четверо…

Я ж кажу: біда з цим тестом! До появи способів зіставляти ДНК дітей та батьків охочим прив'язати до себе чоловіка було простіше, бо треба було знайти лише схожого зовні, і справу було вирішено. А тепер — це ризики, і треба багато передбачити та ретельно продумувати кожен свій крок, аж до дати зачаття.

Тому що вона безпосередньо впливає на дату пологів. І навіть якщо показати «пісульку» або сфальсифікувати результати, то у людини, що думає, може виникнути думка: а чому ж вагітність триває вже на пів місяця-місяць довше? І де я був у цей час?

На завершення

Найстрашніше — це коли в ситуації розбирається Бог. Коли хтось Йому молиться, просить (головне — слухається), тоді діє Його воля. Цей сюжет круто розвернувся на даті пологів. За нею якраз і визначили, що зачаття мало місце тоді, коли чоловік відпочивав у Греції з дружиною. Він там був не тиждень і навіть не два, а два місяці. Дівчинка, коли факти спливли, просто зібрала речі й пішла. Мама чоловіка сказала, що вона постійно була на телефоні з кимось, то в листуванні. Чи не з носієм ДНК?

Друга частина Історії I [невдовзі тут]
Третя частина Історії I [невдовзі тут]
Зміст

Комментарии

Популярные сообщения из этого блога

Книга Шляху. Історія XVII.

Книга Шляху. Історія ХІ

Книга Шляху. Історія CLXI